Ціна боротьби висока,
але ціна поразки значно вища, -
Залужний

Від битви під Крутами - 105 років!

Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine

Памʼять робить нас сильнішими.

Українські воїни під Крутами віддали життя, але захистили незалежність і вибороли міжнародне визнання для своєї молодої держави.

Сьогодні ми гідно продовжуємо їхню справу. Як взимку 1918-го, так і 2022-го кращі з кращих стали на захист Києва та всієї України від російської навали.

Ціна боротьби висока. Але ціна поразки, і ми це знаємо з уроків історії, значно вища. Тому ми не зупинимося, доки не виженемо віковічного ворога з нашої землі. Маємо бути сильними настільки, щоб перемогти й убезпечити державу від нових спроб збройного захоплення. 

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний

6 грудня
українці відзначають
День Збройних сил України

5 грудня в Україні та світі відзначають
Міжнародний день волонтерів
(Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку)

Перший волонтерський проєкт був здійснений після Першої світової війни, в 1920 році, у Франції, під Страсбургом, за участю німецької та французької молоді; в рамках цього проєкту волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, і волонтерський рух поширився світом.

Як зазначають в ООН, за останні роки, коли пандемія COVID-19 охопила весь світ, волонтери всюди були в авангарді боротьби з цією хворобою.

Найщиріших привітань заслуговують і українські волонтери, які допомагали і допомагають нашим воїнам боронити Україну від російської агресії.  

Сьогодні весь світ відзначає Міжнародний день волонтера. З цієї нагоди особливо сильно хочеться висловити вдячність та привітати всіх тих, хто за покликом душі своєю безкорисною працею робить країну сильнішою.

Волонтери — це ті, хто щодня реагує на виклики і загрози суспільства та біль окремої людини, це люди з великим серцем та незламним характером.

Сьогодні, в умовах збройної агресії з боку Російської Федерації, коли порушено територіальну цілісність держави, волонтерську діяльність особливо складно переоцінити.

Дякуємо вам за вашу підтримку і турботу. За щиру та самовіддану допомогу українським захисникам і захисницям. За те, що ви поряд з нашими воїнами в «найгарячіших» точках.

Ви — справжні патріоти Батьківщини.

Дякуємо за ваш час, щирість, енергію, присвячені благим справам. Нехай ваше добро завжди повертається вам сторицею!

Міністерство оборони України - офіційний веб сайт

https://www.mil.gov.ua/news/2021/12/05/sogodni-%E2%80%93-mizhnarodnij-den-volontera/

На фото – ряди домовин «айдарівців», які загинули під Цвітними Пісками в Старобільську

Опубліковано на сайті «Цензор.НЕТ»: https://censor.net/ua/news/3286425/7_rokiv_tomu_vidbuvsya_kryvavyyi_biyi_poblyzu_s_tsvitni_pisky_na_luganschyni_zagynuly_abo_znykly_bezvisty

31.08.2021

Генерал-майор Кріс Донахью -
останній американський солдат, який залишив Афганістан.
ФОТО дня

Світ облетіло фото останнього американського солдата, який покинув територію Афганістану в межах виведення сил із країни.

«Останній американський солдат, який залишив Афганістан: Генерал-майор Кріс Донахью, командувач 82-ї повітряно-десантної дивізії, XVIII повітряно-десантного корпусу і Форт-Бреггом, сідає на борт C-17 ВПС. США 30 серпня 2021 року завершує місію США в Кабулі»,  ̶ прокоментували в Міноборони США це фото.

Про це повідомив Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Міністерства оборони США у соцмережі Фейсбук.

Генеральний штаб ЗСУ /
General Staff of the Armed Forces of Ukraine 

29 СЕРПНЯ
ПО ВСІЙ УКРАЇНІ ПРИСПУСТЯТЬ ДЕРЖАВНІ ПРАПОРИ.
О 10:00 ОГОЛОСЯТЬ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНУ ХВИЛИНУ МОВЧАННЯ

Завтра, 29 серпня в Україні будуть приспущені Державні Прапори України на адміністративних будівлях органів державної влади, закордонних дипломатичних установах України, державних підприємствах, установах і організаціях, у військових частинах та на кораблях.

А о 10:00 буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання.

Це відбудеться в рамках відзначення Дня пам`яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину, як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію.

Смертельний для наших захисників “зелений коридор” пролягав через поля із соняшниками. Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з ворогом свої життя на вівтар свободи, гинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тож символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха.

30.07.2021

Авдіївка залишається на передовій нашої боротьби з російською агресією, -
Зеленський

Президент Володимир Зеленський вшанував пам'ять українських воїнів, які загинули в боях за Авдіївку і подякував нинішнім захисникам міста.

«У цей день сім років тому без великих, але, на жаль, втрат місто Авдіївка було звільнене від окупантів силами другого батальйону тактичної групи 93-ї ОМБр і добровольців «Правого сектору». Авдіївка стала десятим за рахунком містом Донецької області, яке було визволене нашими воїнами після Маріуполя, Слов'янська, Краматорська та інших», - заявив Зеленський під час участі в заходах з нагоди 7-ї річниці визволення міста Авдіївка Донецької області.

За словами президента, «Авдіївка довго була однією з найгарячіших точок і зараз залишається на передовій боротьби з російською агресією».

«Зовсім поруч, в авдіївській промзоні, незважаючи на домовленості, тривають вибухи й обстріли. Авдіївка сьогодні - це місто на лінії вогню. На лінії вогню, яке вибрало лінію свободи і розвитку нашої держави. Ми ніколи не забудемо тих, хто оплатив цей вибір своєї життям і загинув, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України», - сказав він.

«Гідне вшанування пам'яті наших українських героїв вважаю зобов'язанням. Я радий, що після 7 років війни в цьому місті, нарешті, з'явився відповідний знак пам'яті військовослужбовців ЗСУ та членів добровольчих формувань, які загинули, захищаючи місто. Так і повинно бути в кожному місті і селі нашої незалежної України, де загинули український бійці», - додав президент.

Він також сказав, що «звільнення Авдіївки повернуло повноцінне життя і повноцінний сигнал новим проєктам».

«Успішно працює і розвивається Коксохімічний завод, стратегічно важливий для міста і найбільший в Європі. Триває реконструкція та оснащення шкіл і дитячих садків. Триває життя. І все це, в першу чергу, заслуга українських військових», - резюмував Зеленський.

Джерело: https://censor.net/ua/v3280048

Сьому річницю визволення від російських окупантів відзначили в Лисичанську 

24 липня у Лисичанську Луганської області відзначили сьому річницю визволення міста від російських окупантів.

Про це повідомив пресцентр Державної прикордонної служби України у фейсбуці:

Державна прикордонна служба України 

 ·

«Щасливі, коли у мирі!

Окупаційна влада у 2014 році принесла розруху на українські землі. Миролюбна Луганщина перетворилась на страждальну, покриту сотнями скривавленими тілами тих, хто боронив свій край від загарбників

В наповненому сонячному сяйві дні прикордонники разом з жителями Лисичанська відзначили 7-му річницю визволення від оковів російсько-окупаційних військ

Святкування розпочалося з автопробігу, під час якого учасники зупинялись біля меморіалів, віддаючи шану Героям України, що були вірними військовому обов'язку і присязі та заради миру віддали своє життя. Біля кожної локації учасники заходу хвилиною мовчання вшановували пам'ять загиблих. А на знак пошани та вічної пам’яті – покладали квіти до меморіалів.

У центрі міста Лисичанськ пройшла виставка військової техніки. Для мешканців та гостей міста військовослужбовці Луганського прикордонного загону імені полковника Євгенія Пікуса надали змогу ознайомитися з військовою технікою ближче.

Для дітей це стало справжньою цікавинкою. Дітлахи були зацікавлені «залізними охоронцями», та й дорослі не відставали від малечі. Кожну секунду до охоронців кордону підбігали сяючі очі, які задавали різні питання. Глядачі з захопленням роздивлялись гігантів. Кожен бажаючий мав змогу посидіти за кермом, роздивитись техніку зсередини. Також військовослужбовці продемонстрували різні прилади та розповіли малечі як вони використовуються в службі під час охорони державного кордону.

Нині країна переживає нелегкі часи, та, попри все, прикордонники сумлінно охороняють державні рубежі». 

За матеріалами пресцентру Державної прикордонної служби України
та сайту Цензор.НЕТ

Сьома річниця збиття літака
Малайзійських авіаліній MH17

Глави МЗС країн Об'єднаної слідчої групи із розслідування катастрофи МН17 виступили зі спільною заявою у 7-му річницю трагедії

Міністри закордонних справ Об'єднаної слідчої групи, що проводить розслідування у справі малайзійського "Боїнга" МН17, виступили зі спільною заявою в 7-му річницю трагедії.

"Ми, міністри закордонних справ Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України, держави яких належать до складу Об’єднаної слідчої групи, сьогодні вшановуємо сьому річницю збиття літака Малайзійських авіаліній MH17, яке призвело до трагічної загибелі 298 пасажирів та членів екіпажу. Наші думки залишаються з тими, хто загинув на борту, з їхніми сім’ями та близькими.

Читайте також: «Докладаємо всіх зусиль для встановлення істини», - Зеленський у річницю трагедії МН17 .

Оскільки ніщо не може повернути тих, хто втратив своє життя, або зменшити страждання та горе, яке відчувають члени сімей загиблих, для нас є вкрай важливим залишатись непохитними перед зобов’язаннями зі встановлення правди, правосуддя та притягнення винних до відповідальності. Ми віддаємо належне співпраці відповідних слідчих органів та підтверджуємо нашу цілковиту підтримку їхніх зусиль щодо встановлення істини стосовно того, що сталося. Ми також повністю впевнені в незалежності, відкритості та об’єктивності кримінального розслідування щодо підозрюваних у збитті літака MH17", - сказано в заяві.

Глави МЗС Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів і України ще раз висловили свої глибокі співчуття сім'ям загиблих і їхнім близьким з приводу трагедії зі збиття літака MH17.

Нагадаємо, літак "Боїнг-777" Малайзійських авіаліній, який прямував з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий 17 липня 2014 року в районі Тореза (Донецька область). Унаслідок падіння загинуло 298 осіб.

19 червня 2019 року JIT назвала імена чотирьох підозрюваних, які вважаються причетними до транспортування і бойового застосування ракетного комплексу "Бук", яким було збито літак рейсу МН17. Троє із них - росіяни. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони "ДНР" Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час знищення літака полковник ГРУ ГШ Збройних сил РФ, глава "ГРУ ДНР" Сергій Дубинський і підполковник спецназу ГРУ Олег Пулатов, на той час - заступник голови "розвідувальної служби ДНР". Четвертий - українець Леонід Харченко, який воював на боці "ДНР". Всіх їх було оголошено в міжнародний розшук.

9 березня 2020 року в Нідерландах почалися засідання суду у справі МН17.

Нідерланди подали позов до ЄСПЛ проти Росії, в якому російську сторону називають відповідальною за порушення трьох статей Європейської конвенції з прав людини.

Пізніше стало відомо, що суд об'єднав із позовом Нідерландів справу України проти Москви через примусове вивезення учнів і студентів з окупованої території Донецької та Луганської областей в Росію на початку війни.

7 червня 2021 року почався розгляд справи по суті. Бойовики Ігор Гіркін і Леонід Харченко, а також російський генерал Сергій Дубинський, які є підозрюваними у справі, не з'явилися на засідання.

Про цю заяву МЗС Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України
 Цензор.НЕТ повідомили в пресслужбі МЗС.

США закликають РФ визнати відповідальність за збиття МН17

Субота, 17 липня 2021

США закликають Росію визнати відповідальність у збитті малайзійського боїнга МН17 над окупованою частиною Донбасу 17 липня 2014 року.

Джерело: посольство США в Україні, президент Володимир Зеленський у Twitter.

Дослівно - посольство США: "Сім років тому, 17 липня 2014 р., рейс MH17 був збитий над територією Донецької області України контрольованими Росією силами. Росія дотепер не визнала цих фактів.

У 7-у річницю цієї трагедії ми закликаємо Росію визнати відповідальність у збитті літака та повністю співпрацювати зі слідством".

— U.S. Embassy Kyiv (@USEmbassyKyiv) July 17, 2021

https://www.youtube.com/watch?v=8I5O2xjkNcY

Деталі: Разом з тим президент Володимир Зеленський заявив, що "Україна докладе всіх зусиль для встановлення правди щодо катастрофи МН17".

Що передувало: ЄС у зв’язку з сьомою річницею збиття літака "Малайзійських авіаліній" у небі над Донбасом очікує, що Росія візьме на себе відповідальність і буде повною мірою співпрацювати для встановлення правди і покарання винних. 

Читайте також: Російські аргументи для Гааги: як будують захист обвинувачуваних у справі MH-17

Передісторія:

• 17 липня 2014 року Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17 Амстердам – Куала-Лумпур, було збито над контрольованою проросійськими сепаратистами територією українського Донбасу. Загинули всі 298 осіб, що були на борту.

• Слідство встановило, що літак над Донбасом збили ракетою з "Бука" російської бригади з Курська. Об'єднана слідча група (JIT) з розслідування катастрофи літака рейсу MH17 має свідка, який бачив, як ракету запустили по малайзійському "Боїнгу".

• 3 лютого 2020 року прокуратура Нідерландів пред'явила звинувачення чотирьом фігурантам і викликала їх для слідчих дій. Йдеться про Сергія Дубинського (позивний "Хмурий"), Ігоря Гіркіна (позивний "Стрілок"), Олега Пулатова (позивний "Гюрза"), Леоніда Харченка (позивний "Кріт").

Українська правда - https://www.pravda.com.ua/news/2021/07/17/7300838/

День Європи

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до указу президента № 339/2003 «Про День Європи» від 19 квітня 2003 року. Головною метою даного свята є демонстрація прагнення до зближення з країнами Європейського союзу в зв'язку з планами України вступити до ЄС.

У 2021 році День Європи в Україні припадає на 15 травня.

В країнах Європейського Союзу День Європи святкують щорічно  9 травня.

Свято в Україні було задумане ще і як день, коли жителі країни повинні відзначати день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. За традицією останніх років, до цього свята були приурочені різноманітні заходи: презентації європейських країн з виставками і дегустаціями традиційних страв, естрадні концерти за участю українських та європейських виконавців, які проходили на головних площах усіх великих українських міст.

До речі, в 1887 році на Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 56'3 "північної широти і 24 ° 11'30" східної довготи.

Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/country/society/den-simji-nauki-ta-jevropi-v-ukrajini-yake-15-travnya-svyato-prikmeti-i-zaboroni-756272.html

Сьогодні, 26 квітня, виповнюється 35-а річниця Чорнобильської катастрофи.

8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію, якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу, повідомляє Укрінформ: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3234859.

Як відомо, 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.

Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проєктів із перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофагу» - Нового безпечного конфайнменту. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнменту. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК. Надалі будуть роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття».

Подолання наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції - це історія справжнього партнерства, співпраці і солідарності міжнародної спільноти. Про це йдеться у коментарі Міністерства закордонних справ України до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.

“Завдяки консолідованим зусиллям та конструктивній взаємодії з міжнародним донорським співтовариством досягнуто значного успіху. Зокрема завершено будівництво нового безпечного конфайнменту (НБК) над об'єктом «Укриття», а також сховища для відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС (проект СВЯП-2).

“Високо цінуємо внесок Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) як окремого донора та розпорядника коштів міжнародної спільноти”, - зауважили у МЗС.

“Аварія на ЧАЕС увійшла в історію не лише як найбільша ядерна катастрофа людства, але і символ великої брехні, що вбиває. Недосконалість конструкції станції, порушення технологій будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів і численні міні-катастрофи - про все це радянська влада мовчала або брехала роками, поставивши ідеологічні інтереси понад цінність життя та здоров’я мільйонів людей по всьому світу. Так само радянська влада замовчувала і намагалася приховати факт і масштаби аварії на Чорнобильській електростанції. Трагедія на ЧАЕС фактично викрила злочинну суть радянської влади та наочно продемонструвала, яка відповідальність лежить на урядах країн за життя та здоров’я людей, за долю планети і до чого може призвести дезінформація або замовчування правди”, - заявили у міністерстві.

"Як і 35 років тому, дезінформація та недостовірна інформація є одним з найбільших викликів для розвитку людства. Небезпека цього явища стала особливо помітною під час пандемії COVID-19", - сказано в коментарі.

“Сьогодні Україна як ніхто розуміє небезпечну роль і наслідки дезінформації. Активно нарощуючи свою військову присутність на тимчасово окупованих територіях України і в суміжних з Україною областях, порушуючи режим припинення вогню на лінії розмежування у зоні конфлікту на Донбасі, проводячи жорстку окупаційну політику в АР Крим та міста Севастополь, Росія активно використовує гібридні засоби ведення війни проти нашої держави. І ми, і світ бачимо, що РФ намагається порушити міжнародну солідарність у питанні відновлення територіальної цілісності України. І ці дії не залишаться без відповіді”, - заявили у МЗС.

Читайте також: Чорнобиль. Як проривалась інформаційна блокада

14 березня, в Україні відзначають День Українського Добровольця. Цього дня у 2014 році перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону.

17 січня 2017 року Верховна Рада України прийняла постанову № 4261 «Про встановлення Дня Українського Добровольця».

День Добровольця встановили з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Перше відзначення свята по всій Україні відбулося 14 березня 2017 року.

Аметов не був політичним активістом, але вмів відстоювати свої права: так, у 2012 році він домігся, щоб назва населеного пункту на Перовській селищній раді була вказана в тому числі й кримськотатарською мовою, а в свідоцтві про народження його дітей ім'я записали у форматі, який використовували до депортації кримських татар.

Під час Революції Гідності він не був на Майдані, але активно поширював у соцмережах інформацію про події в центрі Києва.

У понеділок, 3 березня 2014 року, близько 9 ранку Аметов вийшов на площу Леніна в Сімферополі до будівлі Ради міністрів. На площі, оточеній по периметру російськими військовими, він провів близько 2 годин, після чого його схопили, затягли в машину і відвезли в невідомому напрямку.

Тіло Решата Аметова було знайдено 15 березня в покинутому саду неподалік від траси в селі Суничне Білогірського району Криму.

Слідство встановило, що Аметова викрали двоє учасників незаконного збройного формування "самооборона Криму" – Олександр Руденко (1975 р.н.) та Олександр Баглюк (1986 р.н.) під керівництвом колишнього військовослужбовця Збройних сил Російської Федерації Скрипника Євгена Володимировича, 1966 р.н. Усім трьом заочно повідомили про підозру та оголосили їх у розшук.

Публікація - Цензор.НЕТ 

21 лютого. У світі відзначають День рідної мови 

Світова спільнота 21 лютого відзначає Міжнародний день рідної мови.

Свято було встановлено у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності, передає Укрінформ.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати понад 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

У ході подій у центрі Києва 18 лютого 2014 року вбили 40 осіб.

Про це в своєму блозі написав головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.

"1 майданівця виявили мертвим близько 09:00 на Трухановому острові, за висновком міліції - потонув, свідків немає;

5 майданівців було вбито під час розгону демонстрації в Маріїнському парку і на Кріпосному провулку в період 13:50-15:30;

1 співробітника офісу Партії регіонів, який задихнувся під час пожежі, в будівлі офісу виявили близько 15:00;

6 майданівців загинуло під час розгону демонстрації на Інститутській з 15:45 до 16:00;

2 солдати внутрішніх військ застрелені з пістолета під час штурму барикади Майдану близько 17:30;

11 майданівців загинули від вогнепальних поранень і осколків гранат при штурмі міліцією Будинку профспілок з 22:00 18 лютого до 01:00 19 лютого;

Також дивіться: Річниця Євромайдану: в Києві ушанували пам'ять Героїв Небесної Сотні. ВІДЕО+ФОТОрепортаж

2 майданівці важко поранені під час штурму Будинку профспілок – після вимикання світла їх не знайшли в Будинку профспілок, вони отруїлися димом і згоріли під час пожежі близько 22-23:00 18 лютого;

7 "беркутів" і солдатів внутрішніх військ загинули від вогнепальних поранень при захопленні Будинку профспілок і після прориву останньої барикади на Майдані в період з 22:00 18 лютого до 01:00 19 лютого;

1 майданівець убитий бандитами з угруповань Юрія Іванющенка та Олексія Чеботарьова на вулиці Велика Житомирська у будівлі УВС близько 00:50 19 лютого;

1 журналіст проросійської газети "Вести" убитий бандитами з угруповань Юрія Іванющенка та Олексія Чеботарьова на вулиці Велика Житомирська у будівлі УВС близько 01:00 19 лютого;

1 людина, причетність якої до подій на Майдані не встановлена, виявлена убитою біля Майдану на Хрещатику;

2 майданівці дістали смертельних поранень при штурмі Будинку профспілок і померли пізніше – 28 червня 2014 і 3 червня 2015 року.

Ось поіменний список.

Про зниклих без вісті: за ці роки перевірені і вивчені всі заяви, що надійшли, інших зниклих немає. З Будинку профспілок врятували та евакуювали всіх поранених, крім двох осіб, яких після відключення владою електрики не вдалося виявити", - розповів Бутусов.

Також читайте: ВР визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів становлення України.

USEmbassyKyiv

🇺🇦 Ми закликаємо Росію поважати міжнародно визнані кордони та суверенітет України, припинити агресію щодо України та конструктивно брати участь у переговорах щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. 

🇺🇸 We call on Russia to respect Ukraine’s internationally recognized borders and sovereignty, cease its aggression toward Ukraine, and engage constructively in negotiations for a peaceful resolution to the conflict in the Donbas.

22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, Україна щороку відзначає День Соборності.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України. Традиція формувати 22 січня "ланцюг єдності" зберігається і сьогодні.

До Дня Соборності Український інститут національної пам’яті створив інформаційний відеоролик «Разом з власної волі з 1919 року».

Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine

16 січня - Всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту - "#Кіборги_вистояли, не встояв бетон."

242 дні мужності та незламності, 242 дні героїчної оборони Донецького аеропорту. #ДАП. #Пам`ятаємо!

День пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників ДАПу назвали «#Кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.

Пам’яті «Кіборгів» Донецького аеропорту присвячується...

Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та російським бойовикам-терористам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли російськко-кремлівські терористи та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські військові, завдяки скоординованим діям підрозділів Командування Повітряних Сил ЗСУ / Air Force Command of UA Armed Forces, Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, Сухопутні війська ЗС України, Командування Сил спеціальних операцій ЗС України, завдали удар по позиціях російських терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація російською федерацією міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби цинічного кремлівського ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. Кремлівські терористи збройних сил російської федерації, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх.

Сьогодні, 6 грудня, українці відзначають важливе державне свято – День Збройних сил України. Воно було встановлене постановою Верховної Ради України в 1993 році.

На ЗСУ, як відомо, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військо забезпечує стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного та підводного простору держави.

Привітання Президента Володимира Зеленського
з Днем Збройних Сил України 

Привітання Міністра оборони Андрія Тарана з Днем Збройних Сил України 

Офіційно вважається, що волонтерський рух у світі бере початок у 20-х роках XX століття.

Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (саме такою є його офіційна назва) встановлений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства.

Волонтер у перекладі з англійської мови означає «добровільний помічник».

Це люди, які цілком безоплатно працюють там, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках літніх людей. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році під Страсбургом був реалізований перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані ферми в районі, де точилися найзапекліші бої. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом.

У 1987 році у світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початку ХХІ ст. – понад 100 мільйонів.

Роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014-й – саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух. Військові дії на сході країни, тисячі поранених, мільйони біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Вони добровольцями йшли на фронт, збирали по світу гроші й везли на передову все, що могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров для поранених, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.

Україна — єдина країна у світі, де цей день переходить у День збройних сил, який відзначається 6 грудня. Волонтерський рух у нашій країні став популярним, починаючи з Революції гідності і російської окупації.

Волонтерський рух залишається міцним фундаментом сталого розвитку громадянського суспільства, зазначив Президент Володимир Зеленський.

Вітання глави держави розміщено на його сайті.

«Сприяння українській армії, підтримка шпиталів і лікарень, допомога переселенцям з Криму та із зони бойових дій на Сході нашої країни, пандемія COVID-19, страшні повені на Прикарпатті чи жахливі пожежі на Луганщині - ви одразу першими були там, де на вас з нетерпінням чекали», - відзначив Зеленський.

Він упевнений, що «становлення волонтерства в нашій країні – це передусім соціальна підтримка наших співвітчизників, якої сьогодні потребують й самі волонтери».

17 листопада

Міжнародний день студента: історія

Студентське свято бере свій початок з жовтня 1939 року – початок Другої світової війни у Європі, німецька окупація, людські жертви, розстріли та бої.

У цих умовах Чехословаччина, вже окупована німецькими військами (як і вся Європа), 28 жовтня мала відзначити 21-у річницю створення Чехословацької республіки.

Того дня празькі студенти та викладачі організували мирну ходу на честь святкування становлення своєї держави. Проте німецьке командування, котре на той час вже захопило Чехословаччину, не схотіло давати людям можливість збиратися разом у великі групи,  тож було вирішено розігнати масову демонстрацію. У процесі вуличних сутичок між чехами та німцями був розстріляний – спеціально чи випадково – студент медичного факультету Ян Оплєтал. Саме йому і судилося стати символом боротьби студентства за свою свободу.

Яна Оплєтала ховали 15 листопада. Ані друзі, ані родичі не могли припустити, що церемонія стане такою людною. Сотні людей прийшли провести студента в останню путь. Поступово похоронна хода стала нагадувати своєрідну акцію протесту. Того дня десятки демонстрантів були арештовані німцями, що стало початком гонінням студентства.

За два дні почалися масові погроми студентів, а усі без виключення чеські вищі навчальні заклади були закриті аж до кінця війни. 17 листопада німецькі військові почали арештовувати студентів – прямо у кімнатах їхніх гуртожитків заарештували 1200 осіб. Їх згодом відправили до концтабору Заксенхаузен, а дев'ятьох з них стратили у в'язницях Праги.

Ці криваві події стали темню сторінкою в історії Чехословаччини, проте ознаменували собою зародження такого дня як Дня студента. Річ у тім, що на знак вшанування пам’яті загиблих студентів на Всесвітньому конгресі студентів дату 17 листопада було проголошено Міжнародним днем студента.