Цей день

в історії

05.09.2021

7 років тому відбувся кривавий бій поблизу с. Цвітні Піски на Луганщині.


Загинули або зникли безвісти
42 воїни

батальйону «Айдар» і 80-ї ОАМБр.


СПИСОК


Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу 24-го окремого штурмового батальйону ЗСУ «Айдар».


«Айдар» також публікує поіменний список загиблих і зниклих безвісти в цьому бою.


24-й батальйон територіальної оборони «Айдар»

Загинули:

1. старший сержант О. Скиба

2. старший сержант В. Кумецький

3. старший солдат В. Шалатовський

4. солдат А. Юркевич

5. солдат О. Вишневський

6. солдат А. Атаманчук

7. солдат А. Богуш

8. солдат Ф. Коломієць

9. солдат Ю. Король (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

10. солдат Н. Якубовський (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

11. солдат О. Стулов (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

12. солдат С. Пархоменко (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

13. солдат Д. Рожков (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

14. солдат О. Білоус (ідентифікован за експертизою ДНК)

15. солдат С. Грибков (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

16. солдат В. Сльота (ідентифікован за експертизою ДНК, похований).

Вважаються зниклими безвісти:

1. солдат В. Якимчук

2. солдат Ю. Кондратюк

3. солдат Д. Хомяк

4. солдат В. Хомяк

5. солдат Л. Єрьомін.

80-а окрема аеромобільна бригада

Загинули:

1. старший лейтенант Ю.Пилипчук (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

2. прапорщик А. Гаврилюк

3. сержант І. Лемещук

4. сержант О. Ващук (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

5. молодший сержант І. Сова

6. молодший сержант С. Бродяк

7. молодший сержант В. Бражнюк (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

8. старший солдат В. Соломчук (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

9. солдат Р. Степула

10. солдат М. Федус (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

11. солдат І. Воробель (ідентифікован за експертизою ДНК, похований)

12. солдат С. Боднар (поховання № 234)

Вважаються зниклими безвісті:

1. лейтенант І. Петрівський

2. сержант Симпович Р.В. (поховання № 247)

3. молодший сержант О. Гураль

4. солдат С. Цікайло

5. солдат Е. Слободян

6. солдат С. Корнач (поховання № 236)

7. солдат С. Ватаманюк

8. солдат М. Турчин

9. солдат М. Підгайний

Крім того, вважаються такими, що перебувають у полоні:

1. капітан В. Кондрацький

2. солдат М. Гринюк

3. солдат О. Клим'юк

На фото – ряди домовин «айдарівців», які загинули під Цвітними Пісками в Старобільську


Опубліковано на сайті «Цензор.НЕТ»: https://censor.net/ua/news/3286425/7_rokiv_tomu_vidbuvsya_kryvavyyi_biyi_poblyzu_s_tsvitni_pisky_na_luganschyni_zagynuly_abo_znykly_bezvisty

31.08.2021

Генерал-майор Кріс Донахью -
останній американський солдат, який залишив Афганістан.
ФОТО дня


Світ облетіло фото останнього американського солдата, який покинув територію Афганістану в межах виведення сил із країни.

«Останній американський солдат, який залишив Афганістан: Генерал-майор Кріс Донахью, командувач 82-ї повітряно-десантної дивізії, XVIII повітряно-десантного корпусу і Форт-Бреггом, сідає на борт C-17 ВПС. США 30 серпня 2021 року завершує місію США в Кабулі», ̶ прокоментували в Міноборони США це фото.

Про це повідомив Цензор.НЕТ із посиланням на пресслужбу Міністерства оборони США у соцмережі Фейсбук.

Генеральний штаб ЗСУ /
General Staff of the Armed Forces of Ukraine


29 СЕРПНЯ
ПО ВСІЙ УКРАЇНІ ПРИСПУСТЯТЬ ДЕРЖАВНІ ПРАПОРИ.
О 10:00 ОГОЛОСЯТЬ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНУ ХВИЛИНУ МОВЧАННЯ

Завтра, 29 серпня в Україні будуть приспущені Державні Прапори України на адміністративних будівлях органів державної влади, закордонних дипломатичних установах України, державних підприємствах, установах і організаціях, у військових частинах та на кораблях.

А о 10:00 буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання.

Це відбудеться в рамках відзначення Дня пам`яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину, як нагадування про одну із найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію.

Смертельний для наших захисників “зелений коридор” пролягав через поля із соняшниками. Саме під ними сотні українців поклали в боротьбі з ворогом свої життя на вівтар свободи, гинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тож символом Дня пам’яті захисників України стала квітка соняха.

Операція об'єднаних сил _ Joint Forces Operation - Facebook.mp4

30.07.2021

Авдіївка залишається на передовій нашої боротьби з російською агресією, -
Зеленський


Президент Володимир Зеленський вшанував пам'ять українських воїнів, які загинули в боях за Авдіївку і подякував нинішнім захисникам міста.

Для сайту - В.О. Зеленський бере участь у заходах з нагоди Дня звільнення міста Авдіївки._2.mp4

«У цей день сім років тому без великих, але, на жаль, втрат місто Авдіївка було звільнене від окупантів силами другого батальйону тактичної групи 93-ї ОМБр і добровольців «Правого сектору». Авдіївка стала десятим за рахунком містом Донецької області, яке було визволене нашими воїнами після Маріуполя, Слов'янська, Краматорська та інших», - заявив Зеленський під час участі в заходах з нагоди 7-ї річниці визволення міста Авдіївка Донецької області.

За словами президента, «Авдіївка довго була однією з найгарячіших точок і зараз залишається на передовій боротьби з російською агресією».

«Зовсім поруч, в авдіївській промзоні, незважаючи на домовленості, тривають вибухи й обстріли. Авдіївка сьогодні - це місто на лінії вогню. На лінії вогню, яке вибрало лінію свободи і розвитку нашої держави. Ми ніколи не забудемо тих, хто оплатив цей вибір своєї життям і загинув, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України», - сказав він.

«Гідне вшанування пам'яті наших українських героїв вважаю зобов'язанням. Я радий, що після 7 років війни в цьому місті, нарешті, з'явився відповідний знак пам'яті військовослужбовців ЗСУ та членів добровольчих формувань, які загинули, захищаючи місто. Так і повинно бути в кожному місті і селі нашої незалежної України, де загинули український бійці», - додав президент.

Він також сказав, що «звільнення Авдіївки повернуло повноцінне життя і повноцінний сигнал новим проєктам».

«Успішно працює і розвивається Коксохімічний завод, стратегічно важливий для міста і найбільший в Європі. Триває реконструкція та оснащення шкіл і дитячих садків. Триває життя. І все це, в першу чергу, заслуга українських військових», - резюмував Зеленський.

Джерело: https://censor.net/ua/v3280048

Сьому річницю визволення від російських окупантів відзначили в Лисичанську


24 липня у Лисичанську Луганської області відзначили сьому річницю визволення міста від російських окупантів.


Про це повідомив пресцентр Державної прикордонної служби України у фейсбуці:


Державна прикордонна служба України

·

«Щасливі, коли у мирі!

Окупаційна влада у 2014 році принесла розруху на українські землі. Миролюбна Луганщина перетворилась на страждальну, покриту сотнями скривавленими тілами тих, хто боронив свій край від загарбників

В наповненому сонячному сяйві дні прикордонники разом з жителями Лисичанська відзначили 7-му річницю визволення від оковів російсько-окупаційних військ

Святкування розпочалося з автопробігу, під час якого учасники зупинялись біля меморіалів, віддаючи шану Героям України, що були вірними військовому обов'язку і присязі та заради миру віддали своє життя. Біля кожної локації учасники заходу хвилиною мовчання вшановували пам'ять загиблих. А на знак пошани та вічної пам’яті – покладали квіти до меморіалів.

У центрі міста Лисичанськ пройшла виставка військової техніки. Для мешканців та гостей міста військовослужбовці Луганського прикордонного загону імені полковника Євгенія Пікуса надали змогу ознайомитися з військовою технікою ближче.

Для дітей це стало справжньою цікавинкою. Дітлахи були зацікавлені «залізними охоронцями», та й дорослі не відставали від малечі. Кожну секунду до охоронців кордону підбігали сяючі очі, які задавали різні питання. Глядачі з захопленням роздивлялись гігантів. Кожен бажаючий мав змогу посидіти за кермом, роздивитись техніку зсередини. Також військовослужбовці продемонстрували різні прилади та розповіли малечі як вони використовуються в службі під час охорони державного кордону.

Нині країна переживає нелегкі часи, та, попри все, прикордонники сумлінно охороняють державні рубежі».

За матеріалами пресцентру Державної прикордонної служби України
та сайту
Цензор.НЕТ

Сьома річниця збиття літака
Малайзійських авіаліній MH17

Глави МЗС країн Об'єднаної слідчої групи із розслідування катастрофи МН17 виступили зі спільною заявою у 7-му річницю трагедії


Міністри закордонних справ Об'єднаної слідчої групи, що проводить розслідування у справі малайзійського "Боїнга" МН17, виступили зі спільною заявою в 7-му річницю трагедії.

"Ми, міністри закордонних справ Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України, держави яких належать до складу Об’єднаної слідчої групи, сьогодні вшановуємо сьому річницю збиття літака Малайзійських авіаліній MH17, яке призвело до трагічної загибелі 298 пасажирів та членів екіпажу. Наші думки залишаються з тими, хто загинув на борту, з їхніми сім’ями та близькими.

Читайте також: «Докладаємо всіх зусиль для встановлення істини», - Зеленський у річницю трагедії МН17 .

Оскільки ніщо не може повернути тих, хто втратив своє життя, або зменшити страждання та горе, яке відчувають члени сімей загиблих, для нас є вкрай важливим залишатись непохитними перед зобов’язаннями зі встановлення правди, правосуддя та притягнення винних до відповідальності. Ми віддаємо належне співпраці відповідних слідчих органів та підтверджуємо нашу цілковиту підтримку їхніх зусиль щодо встановлення істини стосовно того, що сталося. Ми також повністю впевнені в незалежності, відкритості та об’єктивності кримінального розслідування щодо підозрюваних у збитті літака MH17", - сказано в заяві.

Глави МЗС Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів і України ще раз висловили свої глибокі співчуття сім'ям загиблих і їхнім близьким з приводу трагедії зі збиття літака MH17.

Нагадаємо, літак "Боїнг-777" Малайзійських авіаліній, який прямував з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий 17 липня 2014 року в районі Тореза (Донецька область). Унаслідок падіння загинуло 298 осіб.

19 червня 2019 року JIT назвала імена чотирьох підозрюваних, які вважаються причетними до транспортування і бойового застосування ракетного комплексу "Бук", яким було збито літак рейсу МН17. Троє із них - росіяни. Це колишній офіцер ФСБ, так званий колишній міністр оборони "ДНР" Ігор Гіркін (Стрєлков), генерал, а на час знищення літака полковник ГРУ ГШ Збройних сил РФ, глава "ГРУ ДНР" Сергій Дубинський і підполковник спецназу ГРУ Олег Пулатов, на той час - заступник голови "розвідувальної служби ДНР". Четвертий - українець Леонід Харченко, який воював на боці "ДНР". Всіх їх було оголошено в міжнародний розшук.

9 березня 2020 року в Нідерландах почалися засідання суду у справі МН17.

Нідерланди подали позов до ЄСПЛ проти Росії, в якому російську сторону називають відповідальною за порушення трьох статей Європейської конвенції з прав людини.

Пізніше стало відомо, що суд об'єднав із позовом Нідерландів справу України проти Москви через примусове вивезення учнів і студентів з окупованої території Донецької та Луганської областей в Росію на початку війни.

7 червня 2021 року почався розгляд справи по суті. Бойовики Ігор Гіркін і Леонід Харченко, а також російський генерал Сергій Дубинський, які є підозрюваними у справі, не з'явилися на засідання.


Про цю заяву МЗС Австралії, Бельгії, Малайзії, Нідерландів та України
Цензор.НЕТ повідомили в пресслужбі МЗС.

США закликають РФ визнати відповідальність за збиття МН17

Субота, 17 липня 2021

США закликають Росію визнати відповідальність у збитті малайзійського боїнга МН17 над окупованою частиною Донбасу 17 липня 2014 року.

Джерело: посольство США в Україні, президент Володимир Зеленський у Twitter.

Дослівно - посольство США: "Сім років тому, 17 липня 2014 р., рейс MH17 був збитий над територією Донецької області України контрольованими Росією силами. Росія дотепер не визнала цих фактів.

У 7-у річницю цієї трагедії ми закликаємо Росію визнати відповідальність у збитті літака та повністю співпрацювати зі слідством".

— U.S. Embassy Kyiv (@USEmbassyKyiv) July 17, 2021

https://www.youtube.com/watch?v=8I5O2xjkNcY

Деталі: Разом з тим президент Володимир Зеленський заявив, що "Україна докладе всіх зусиль для встановлення правди щодо катастрофи МН17".

Що передувало: ЄС у зв’язку з сьомою річницею збиття літака "Малайзійських авіаліній" у небі над Донбасом очікує, що Росія візьме на себе відповідальність і буде повною мірою співпрацювати для встановлення правди і покарання винних.

Читайте також: Російські аргументи для Гааги: як будують захист обвинувачуваних у справі MH-17

Передісторія:

  • 17 липня 2014 року Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс МН17 Амстердам – Куала-Лумпур, було збито над контрольованою проросійськими сепаратистами територією українського Донбасу. Загинули всі 298 осіб, що були на борту.

  • Слідство встановило, що літак над Донбасом збили ракетою з "Бука" російської бригади з Курська. Об'єднана слідча група (JIT) з розслідування катастрофи літака рейсу MH17 має свідка, який бачив, як ракету запустили по малайзійському "Боїнгу".

  • 3 лютого 2020 року прокуратура Нідерландів пред'явила звинувачення чотирьом фігурантам і викликала їх для слідчих дій. Йдеться про Сергія Дубинського (позивний "Хмурий"), Ігоря Гіркіна (позивний "Стрілок"), Олега Пулатова (позивний "Гюрза"), Леоніда Харченка (позивний "Кріт").

Українська правда - https://www.pravda.com.ua/news/2021/07/17/7300838/


День Європи

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до указу президента № 339/2003 «Про День Європи» від 19 квітня 2003 року. Головною метою даного свята є демонстрація прагнення до зближення з країнами Європейського союзу в зв'язку з планами України вступити до ЄС.

У 2021 році День Європи в Україні припадає на 15 травня.

В країнах Європейського Союзу День Європи святкують щорічно 9 травня.

Свято в Україні було задумане ще і як день, коли жителі країни повинні відзначати день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. За традицією останніх років, до цього свята були приурочені різноманітні заходи: презентації європейських країн з виставками і дегустаціями традиційних страв, естрадні концерти за участю українських та європейських виконавців, які проходили на головних площах усіх великих українських міст.

До речі, в 1887 році на Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 56'3 "північної широти і 24 ° 11'30" східної довготи.

Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/country/society/den-simji-nauki-ta-jevropi-v-ukrajini-yake-15-travnya-svyato-prikmeti-i-zaboroni-756272.html






26.04.2021


Сьогодні —

35-а річниця
Чорнобильської катастрофи





Сьогодні, 26 квітня, виповнюється 35-а річниця Чорнобильської катастрофи.


8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію, якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу, повідомляє Укрінформ: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3234859.

Як відомо, 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.

Україна звернулася до міжнародної спільноти щодо проведення конкурсу проєктів із перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році було проведено тендер на проєктування і спорудження нового «саркофагу» - Нового безпечного конфайнменту. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнменту. 10 липня 2019 року Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» ввело в експлуатацію комплекс НБК. Надалі будуть роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття».

Подолання наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції - це історія справжнього партнерства, співпраці і солідарності міжнародної спільноти. Про це йдеться у коментарі Міністерства закордонних справ України до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.

“Завдяки консолідованим зусиллям та конструктивній взаємодії з міжнародним донорським співтовариством досягнуто значного успіху. Зокрема завершено будівництво нового безпечного конфайнменту (НБК) над об'єктом «Укриття», а також сховища для відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС (проект СВЯП-2).

“Високо цінуємо внесок Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) як окремого донора та розпорядника коштів міжнародної спільноти”, - зауважили у МЗС.

“Аварія на ЧАЕС увійшла в історію не лише як найбільша ядерна катастрофа людства, але і символ великої брехні, що вбиває. Недосконалість конструкції станції, порушення технологій будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів і численні міні-катастрофи - про все це радянська влада мовчала або брехала роками, поставивши ідеологічні інтереси понад цінність життя та здоров’я мільйонів людей по всьому світу. Так само радянська влада замовчувала і намагалася приховати факт і масштаби аварії на Чорнобильській електростанції. Трагедія на ЧАЕС фактично викрила злочинну суть радянської влади та наочно продемонструвала, яка відповідальність лежить на урядах країн за життя та здоров’я людей, за долю планети і до чого може призвести дезінформація або замовчування правди”, - заявили у міністерстві.

"Як і 35 років тому, дезінформація та недостовірна інформація є одним з найбільших викликів для розвитку людства. Небезпека цього явища стала особливо помітною під час пандемії COVID-19", - сказано в коментарі.

“Сьогодні Україна як ніхто розуміє небезпечну роль і наслідки дезінформації. Активно нарощуючи свою військову присутність на тимчасово окупованих територіях України і в суміжних з Україною областях, порушуючи режим припинення вогню на лінії розмежування у зоні конфлікту на Донбасі, проводячи жорстку окупаційну політику в АР Крим та міста Севастополь, Росія активно використовує гібридні засоби ведення війни проти нашої держави. І ми, і світ бачимо, що РФ намагається порушити міжнародну солідарність у питанні відновлення територіальної цілісності України. І ці дії не залишаться без відповіді”, - заявили у МЗС.


Читайте також: Чорнобиль. Як проривалась інформаційна блокада



14 березня –

День Українського Добровольця


14 березня, в Україні відзначають День Українського Добровольця. Цього дня у 2014 році перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону.

17 січня 2017 року Верховна Рада України прийняла постанову № 4261 «Про встановлення Дня Українського Добровольця».

День Добровольця встановили з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Перше відзначення свята по всій Україні відбулося 14 березня 2017 року.

13.03.21

60 років
Куренівському потопу


60 років тому в Києві сталася техногенна катастрофа, коли селевий потік з Бабиного яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку і призвів до численних жертв.

У 1950 році було прийнято рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петровських цегляних заводів, і за 10 років було намито понад 4 мільйони кубічних метрів глинистої пульпи - коли підтікання дамби набуло загрозливих масштабів, міського голову неодноразово попереджали про можливість трагедії, але партійні чиновники заборонили "сіяти паніку". Згодом, після загибелі 145 людей, винними у "технічній недбалості" визнали двох проектувальників та чотирьох керівників київського будівельного управління.

3 березня 2021 року

Сім років тому російські окупанти вбили в Криму першого загиблого у війні громадянина України


Сім років тому
російські окупанти вбили в Криму
першого загиблого у війні громадянина України
Решата Аметова


Аметов вийшов на одиночний пікет на знак протесту проти окупації Криму. Його викрали, катували і вбили окупанти з так званої "самооборони Криму".


У березні 2014 року Решатові Аметову було 39 років. Він жив у передмісті Сімферополя з дружиною і трьома дітьми, заробляв на життя будівельними роботами та автоперевезеннями.

Аметов не був політичним активістом, але вмів відстоювати свої права: так, у 2012 році він домігся, щоб назва населеного пункту на Перовській селищній раді була вказана в тому числі й кримськотатарською мовою, а в свідоцтві про народження його дітей ім'я записали у форматі, який використовували до депортації кримських татар.

Під час Революції Гідності він не був на Майдані, але активно поширював у соцмережах інформацію про події в центрі Києва.

У понеділок, 3 березня 2014 року, близько 9 ранку Аметов вийшов на площу Леніна в Сімферополі до будівлі Ради міністрів. На площі, оточеній по периметру російськими військовими, він провів близько 2 годин, після чого його схопили, затягли в машину і відвезли в невідомому напрямку.

Тіло Решата Аметова було знайдено 15 березня в покинутому саду неподалік від траси в селі Суничне Білогірського району Криму.

Слідство встановило, що Аметова викрали двоє учасників незаконного збройного формування "самооборона Криму" – Олександр Руденко (1975 р.н.) та Олександр Баглюк (1986 р.н.) під керівництвом колишнього військовослужбовця Збройних сил Російської Федерації Скрипника Євгена Володимировича, 1966 р.н. Усім трьом заочно повідомили про підозру та оголосили їх у розшук.

Публікація - Цензор.НЕТ

1 березня 2021 року

Рівно сім років тому Російська Федерація оголосила війну Україні



Рівно сім років тому, 1 березня 2014 року, Російська Федерація оголосила війну Україні


Російські війська, які вільно переміщалися територією Криму на підставі Харківських угод 2012 року, 27 лютого захопили всі органи влади Автономної республіки Крим


Рівно 7 років тому, 1 березня 2014 року, Російська Федерація оголосила війну Україні.

Визнаний РФ президент України Віктор Янукович звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням ввести російські війська в Україну. Ця вимога була незаконною, оскільки 22 лютого Верховна Рада голосами 328 депутатів оголосила про відсторонення від влади Януковича. Також за Конституцією України дозвіл на введення іноземних військ надає Верховна Рада України, а не президент.

Однак Рада Федерації РФ 1 березня дозволила президенту Путіну застосування російських військ в Україні попри відсутність запиту від Верховної Ради.

Це було пряме оголошення війни.

Після отримання цього рішення російські війська з точки зору РФ почали вести бойові дії на законних підставах.

Того ж дня 1 березня Рада нацбезпеки України прийняла рішення про приведення армії в повну бойову готовність і проведення навчальних зборів військовозобов'язаних, а виконуючий обов'язки президента Олександр Турчинов ввів це рішення в дію.

Але ще до рішення Ради федерації РФ, російські війська, які вільно переміщалися територією Криму на підставі Харківських угод 2012 року, 27 лютого захопили всі органи влади Автономної республіки Крим, а 28 лютого - авіабазу винищувачів Бельбек. Також на в'їзді в Крим було встановлено блок-пост російської морської піхоти.

Почалася війна, оголошена Росією, і неоголошена Україною.

24 січня 2019 року експрезидент Янукович був заочно засуджений до 13 років позбавлення волі за звернення до Путіна про введення військ, за державну зраду, а також пособництво у веденні агресивної війни.


Про це на своїй сторінці в Фейсбуці написав

головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.



Світова спільнота 21 лютого відзначає Міжнародний день рідної мови.


Свято було встановлено у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності, передає Укрінформ.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати понад 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

Згідно зі статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

В Україні рідній мові присвячене свято День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.


У ході подій у центрі Києва 18 лютого 2014 року вбили 40 осіб.


Про це в своєму блозі написав головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.

"1 майданівця виявили мертвим близько 09:00 на Трухановому острові, за висновком міліції - потонув, свідків немає;

5 майданівців було вбито під час розгону демонстрації в Маріїнському парку і на Кріпосному провулку в період 13:50-15:30;

1 співробітника офісу Партії регіонів, який задихнувся під час пожежі, в будівлі офісу виявили близько 15:00;

6 майданівців загинуло під час розгону демонстрації на Інститутській з 15:45 до 16:00;

2 солдати внутрішніх військ застрелені з пістолета під час штурму барикади Майдану близько 17:30;

11 майданівців загинули від вогнепальних поранень і осколків гранат при штурмі міліцією Будинку профспілок з 22:00 18 лютого до 01:00 19 лютого;

Також дивіться: Річниця Євромайдану: в Києві ушанували пам'ять Героїв Небесної Сотні. ВІДЕО+ФОТОрепортаж

2 майданівці важко поранені під час штурму Будинку профспілок – після вимикання світла їх не знайшли в Будинку профспілок, вони отруїлися димом і згоріли під час пожежі близько 22-23:00 18 лютого;

7 "беркутів" і солдатів внутрішніх військ загинули від вогнепальних поранень при захопленні Будинку профспілок і після прориву останньої барикади на Майдані в період з 22:00 18 лютого до 01:00 19 лютого;

1 майданівець убитий бандитами з угруповань Юрія Іванющенка та Олексія Чеботарьова на вулиці Велика Житомирська у будівлі УВС близько 00:50 19 лютого;

1 журналіст проросійської газети "Вести" убитий бандитами з угруповань Юрія Іванющенка та Олексія Чеботарьова на вулиці Велика Житомирська у будівлі УВС близько 01:00 19 лютого;

1 людина, причетність якої до подій на Майдані не встановлена, виявлена убитою біля Майдану на Хрещатику;

2 майданівці дістали смертельних поранень при штурмі Будинку профспілок і померли пізніше – 28 червня 2014 і 3 червня 2015 року.

Ось поіменний список.

Про зниклих без вісті: за ці роки перевірені і вивчені всі заяви, що надійшли, інших зниклих немає. З Будинку профспілок врятували та евакуювали всіх поранених, крім двох осіб, яких після відключення владою електрики не вдалося виявити", - розповів Бутусов.

Також читайте: ВР визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів становлення України.


29 січня 1918 року відбувся історичний Бій під Крутами: як все було


Сьогодні - День пам’яті Героїв Крут



24 січня - День пам’яті загиблих під час обстрілу терористами РФ мікрорайону "Східний" у Маріуполі.


USEmbassyKyiv

🇺🇦 Ми закликаємо Росію поважати міжнародно визнані кордони та суверенітет України, припинити агресію щодо України та конструктивно брати участь у переговорах щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

🇺🇸 We call on Russia to respect Ukraine’s internationally recognized borders and sovereignty, cease its aggression toward Ukraine, and engage constructively in negotiations for a peaceful resolution to the conflict in the Donbas.

22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, Україна щороку відзначає День Соборності.


Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України. Традиція формувати 22 січня "ланцюг єдності" зберігається і сьогодні.

До Дня Соборності Український інститут національної пам’яті створив інформаційний відеоролик «Разом з власної волі з 1919 року».

ДАП. Пам`ятаємо. Кіборги вистояли, не встояв бетон.


Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine


16 січня - Всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту - "#Кіборги_вистояли, не встояв бетон."

242 дні мужності та незламності, 242 дні героїчної оборони Донецького аеропорту. #ДАП. #Пам`ятаємо!

День пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників ДАПу назвали «#Кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.

Пам’яті «Кіборгів» Донецького аеропорту присвячується...

Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та російським бойовикам-терористам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли російськко-кремлівські терористи та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські військові, завдяки скоординованим діям підрозділів Командування Повітряних Сил ЗСУ / Air Force Command of UA Armed Forces, Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, Сухопутні війська ЗС України, Командування Сил спеціальних операцій ЗС України, завдали удар по позиціях російських терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація російською федерацією міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби цинічного кремлівського ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. Кремлівські терористи збройних сил російської федерації, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх.


6 грудня - День Збройних сил України

Сьогодні, 6 грудня, українці відзначають важливе державне свято – День Збройних сил України. Воно було встановлене постановою Верховної Ради України в 1993 році.

На ЗСУ, як відомо, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військо забезпечує стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного та підводного простору держави.

Офіційно вважається, що волонтерський рух у світі бере початок у 20-х роках XX століття.

Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (саме такою є його офіційна назва) встановлений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства.

Волонтер у перекладі з англійської мови означає «добровільний помічник».

Це люди, які цілком безоплатно працюють там, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках літніх людей. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році під Страсбургом був реалізований перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані ферми в районі, де точилися найзапекліші бої. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом.

У 1987 році у світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початку ХХІ ст. – понад 100 мільйонів.

Роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014-й – саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух. Військові дії на сході країни, тисячі поранених, мільйони біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Вони добровольцями йшли на фронт, збирали по світу гроші й везли на передову все, що могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров для поранених, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.

Україна — єдина країна у світі, де цей день переходить у День збройних сил, який відзначається 6 грудня. Волонтерський рух у нашій країні став популярним, починаючи з Революції гідності і російської окупації.

Волонтерський рух залишається міцним фундаментом сталого розвитку громадянського суспільства, зазначив Президент Володимир Зеленський.

Вітання глави держави розміщено на його сайті.

«Сприяння українській армії, підтримка шпиталів і лікарень, допомога переселенцям з Криму та із зони бойових дій на Сході нашої країни, пандемія COVID-19, страшні повені на Прикарпатті чи жахливі пожежі на Луганщині - ви одразу першими були там, де на вас з нетерпінням чекали», - відзначив Зеленський.

Він упевнений, що «становлення волонтерства в нашій країні – це передусім соціальна підтримка наших співвітчизників, якої сьогодні потребують й самі волонтери».

День пам'яті жертв Голодоморів щорічно припадає в Україні на четверту суботу листопада. Українці в цей день згадують жертв Голодоморів ХХ століття.

Дату заснували згідно з указом президента України Леоніда Кучми 26 листопада 1998 як День пам'яті жертв голодоморів. Пізніше він отримав назву День пам'яті жертв голодоморів і політичних репресій, а 21 травня 2007 року президент Віктор Ющенко повернув колишню назву - День пам'яті жертв голодоморів.

У ХХ столітті Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років.

Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів найбільшого Голодомору 1932-1933 років. За різними оцінками, тоді загинули близько 4,5 мільйонів українців.

У церквах сьогодні проводяться поминальні богослужіння.

А о 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої українці запалять свічки біля Меморіалу і на підвіконнях своїх будинків.

Акція «Запали свічку!» проходить в Україні з 2005 року. Заснувати традицію запропонував відомий історик і дослідник Голодомору Джеймс Мейс.

Також по всій Україні будуть приспущені державні прапори. Обмежено проведення заходів розважального характеру. До тото ж, цього року через пандемію коронавірусу більшість інформаційних заходів пройдуть в режимі онлайн.

Рада в 2006 році офіційно визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу. Геноцидом Голодомор крім України також визнали ще 17 країн.


День Гідності та Свободи

День Гі́дності та Свобо́ди або День Гі́дности та Свобо́ди свято в Україні, що святкується щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Є наступником свята Дня Свободи, що святкувалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005—2011 роках, поки не було скасоване указом президента Віктора Януковича. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День гідності та свободи.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

17 листопада

Міжнародний день студента: історія

Студентське свято бере свій початок з жовтня 1939 року – початок Другої світової війни у Європі, німецька окупація, людські жертви, розстріли та бої.

У цих умовах Чехословаччина, вже окупована німецькими військами (як і вся Європа), 28 жовтня мала відзначити 21-у річницю створення Чехословацької республіки.

Того дня празькі студенти та викладачі організували мирну ходу на честь святкування становлення своєї держави. Проте німецьке командування, котре на той час вже захопило Чехословаччину, не схотіло давати людям можливість збиратися разом у великі групи, тож було вирішено розігнати масову демонстрацію. У процесі вуличних сутичок між чехами та німцями був розстріляний – спеціально чи випадково – студент медичного факультету Ян Оплєтал. Саме йому і судилося стати символом боротьби студентства за свою свободу.

Яна Оплєтала ховали 15 листопада. Ані друзі, ані родичі не могли припустити, що церемонія стане такою людною. Сотні людей прийшли провести студента в останню путь. Поступово похоронна хода стала нагадувати своєрідну акцію протесту. Того дня десятки демонстрантів були арештовані німцями, що стало початком гонінням студентства.

За два дні почалися масові погроми студентів, а усі без виключення чеські вищі навчальні заклади були закриті аж до кінця війни. 17 листопада німецькі військові почали арештовувати студентів – прямо у кімнатах їхніх гуртожитків заарештували 1200 осіб. Їх згодом відправили до концтабору Заксенхаузен, а дев'ятьох з них стратили у в'язницях Праги.

Ці криваві події стали темню сторінкою в історії Чехословаччини, проте ознаменували собою зародження такого дня як Дня студента. Річ у тім, що на знак вшанування пам’яті загиблих студентів на Всесвітньому конгресі студентів дату 17 листопада було проголошено Міжнародним днем студента.


Синьо-жовтий прапор затверджено Державним 28.02.1992.pdf
Для сайту - Зеленський бере участь у заходах з нагоди Дня звільнення міста Авдіївки._2.mp4