Цей день в історії


14 березня –

День Українського Добровольця


14 березня, в Україні відзначають День Українського Добровольця. Цього дня у 2014 році перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону.

17 січня 2017 року Верховна Рада України прийняла постанову № 4261 «Про встановлення Дня Українського Добровольця».

День Добровольця встановили з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Перше відзначення свята по всій Україні відбулося 14 березня 2017 року.

13.03.21

60 років
Куренівському потопу


60 років тому в Києві сталася техногенна катастрофа, коли селевий потік з Бабиного яру крізь прорвану дамбу затопив Куренівку і призвів до численних жертв.

У 1950 році було прийнято рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва Петровських цегляних заводів, і за 10 років було намито понад 4 мільйони кубічних метрів глинистої пульпи - коли підтікання дамби набуло загрозливих масштабів, міського голову неодноразово попереджали про можливість трагедії, але партійні чиновники заборонили "сіяти паніку". Згодом, після загибелі 145 людей, винними у "технічній недбалості" визнали двох проектувальників та чотирьох керівників київського будівельного управління.

3 березня 2021 року

Сім років тому російські окупанти вбили в Криму першого загиблого у війні громадянина України


Сім років тому
російські окупанти вбили в Криму
першого загиблого у війні громадянина України
Решата Аметова


Аметов вийшов на одиночний пікет на знак протесту проти окупації Криму. Його викрали, катували і вбили окупанти з так званої "самооборони Криму".


У березні 2014 року Решатові Аметову було 39 років. Він жив у передмісті Сімферополя з дружиною і трьома дітьми, заробляв на життя будівельними роботами та автоперевезеннями.

Аметов не був політичним активістом, але вмів відстоювати свої права: так, у 2012 році він домігся, щоб назва населеного пункту на Перовській селищній раді була вказана в тому числі й кримськотатарською мовою, а в свідоцтві про народження його дітей ім'я записали у форматі, який використовували до депортації кримських татар.

Під час Революції Гідності він не був на Майдані, але активно поширював у соцмережах інформацію про події в центрі Києва.

У понеділок, 3 березня 2014 року, близько 9 ранку Аметов вийшов на площу Леніна в Сімферополі до будівлі Ради міністрів. На площі, оточеній по периметру російськими військовими, він провів близько 2 годин, після чого його схопили, затягли в машину і відвезли в невідомому напрямку.

Тіло Решата Аметова було знайдено 15 березня в покинутому саду неподалік від траси в селі Суничне Білогірського району Криму.

Слідство встановило, що Аметова викрали двоє учасників незаконного збройного формування "самооборона Криму" – Олександр Руденко (1975 р.н.) та Олександр Баглюк (1986 р.н.) під керівництвом колишнього військовослужбовця Збройних сил Російської Федерації Скрипника Євгена Володимировича, 1966 р.н. Усім трьом заочно повідомили про підозру та оголосили їх у розшук.

Публікація - Цензор.НЕТ

1 березня 2021 року

Рівно сім років тому Російська Федерація оголосила війну Україні



Рівно сім років тому, 1 березня 2014 року, Російська Федерація оголосила війну Україні


Російські війська, які вільно переміщалися територією Криму на підставі Харківських угод 2012 року, 27 лютого захопили всі органи влади Автономної республіки Крим


Рівно 7 років тому, 1 березня 2014 року, Російська Федерація оголосила війну Україні.

Визнаний РФ президент України Віктор Янукович звернувся до президента РФ Володимира Путіна з проханням ввести російські війська в Україну. Ця вимога була незаконною, оскільки 22 лютого Верховна Рада голосами 328 депутатів оголосила про відсторонення від влади Януковича. Також за Конституцією України дозвіл на введення іноземних військ надає Верховна Рада України, а не президент.

Однак Рада Федерації РФ 1 березня дозволила президенту Путіну застосування російських військ в Україні попри відсутність запиту від Верховної Ради.

Це було пряме оголошення війни.

Після отримання цього рішення російські війська з точки зору РФ почали вести бойові дії на законних підставах.

Того ж дня 1 березня Рада нацбезпеки України прийняла рішення про приведення армії в повну бойову готовність і проведення навчальних зборів військовозобов'язаних, а виконуючий обов'язки президента Олександр Турчинов ввів це рішення в дію.

Але ще до рішення Ради федерації РФ, російські війська, які вільно переміщалися територією Криму на підставі Харківських угод 2012 року, 27 лютого захопили всі органи влади Автономної республіки Крим, а 28 лютого - авіабазу винищувачів Бельбек. Також на в'їзді в Крим було встановлено блок-пост російської морської піхоти.

Почалася війна, оголошена Росією, і неоголошена Україною.

24 січня 2019 року експрезидент Янукович був заочно засуджений до 13 років позбавлення волі за звернення до Путіна про введення військ, за державну зраду, а також пособництво у веденні агресивної війни.


Про це на своїй сторінці в Фейсбуці написав

головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.



Світова спільнота 21 лютого відзначає Міжнародний день рідної мови.


Свято було встановлено у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності, передає Укрінформ.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати понад 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

Згідно зі статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

В Україні рідній мові присвячене свято День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.


У ході подій у центрі Києва 18 лютого 2014 року вбили 40 осіб.


Про це в своєму блозі написав головний редактор Цензор.НЕТ Юрій Бутусов.

"1 майданівця виявили мертвим близько 09:00 на Трухановому острові, за висновком міліції - потонув, свідків немає;

5 майданівців було вбито під час розгону демонстрації в Маріїнському парку і на Кріпосному провулку в період 13:50-15:30;

1 співробітника офісу Партії регіонів, який задихнувся під час пожежі, в будівлі офісу виявили близько 15:00;

6 майданівців загинуло під час розгону демонстрації на Інститутській з 15:45 до 16:00;

2 солдати внутрішніх військ застрелені з пістолета під час штурму барикади Майдану близько 17:30;

11 майданівців загинули від вогнепальних поранень і осколків гранат при штурмі міліцією Будинку профспілок з 22:00 18 лютого до 01:00 19 лютого;

Також дивіться: Річниця Євромайдану: в Києві ушанували пам'ять Героїв Небесної Сотні. ВІДЕО+ФОТОрепортаж

2 майданівці важко поранені під час штурму Будинку профспілок – після вимикання світла їх не знайшли в Будинку профспілок, вони отруїлися димом і згоріли під час пожежі близько 22-23:00 18 лютого;

7 "беркутів" і солдатів внутрішніх військ загинули від вогнепальних поранень при захопленні Будинку профспілок і після прориву останньої барикади на Майдані в період з 22:00 18 лютого до 01:00 19 лютого;

1 майданівець убитий бандитами з угруповань Юрія Іванющенка та Олексія Чеботарьова на вулиці Велика Житомирська у будівлі УВС близько 00:50 19 лютого;

1 журналіст проросійської газети "Вести" убитий бандитами з угруповань Юрія Іванющенка та Олексія Чеботарьова на вулиці Велика Житомирська у будівлі УВС близько 01:00 19 лютого;

1 людина, причетність якої до подій на Майдані не встановлена, виявлена убитою біля Майдану на Хрещатику;

2 майданівці дістали смертельних поранень при штурмі Будинку профспілок і померли пізніше – 28 червня 2014 і 3 червня 2015 року.

Ось поіменний список.

Про зниклих без вісті: за ці роки перевірені і вивчені всі заяви, що надійшли, інших зниклих немає. З Будинку профспілок врятували та евакуювали всіх поранених, крім двох осіб, яких після відключення владою електрики не вдалося виявити", - розповів Бутусов.

Також читайте: ВР визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів становлення України.


29 січня 1918 року відбувся історичний Бій під Крутами: як все було


Сьогодні - День пам’яті Героїв Крут



24 січня - День пам’яті загиблих під час обстрілу терористами РФ мікрорайону "Східний" у Маріуполі.


USEmbassyKyiv

🇺🇦 Ми закликаємо Росію поважати міжнародно визнані кордони та суверенітет України, припинити агресію щодо України та конструктивно брати участь у переговорах щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

🇺🇸 We call on Russia to respect Ukraine’s internationally recognized borders and sovereignty, cease its aggression toward Ukraine, and engage constructively in negotiations for a peaceful resolution to the conflict in the Donbas.

22 січня, у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, Україна щороку відзначає День Соборності.


Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.

Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України. Традиція формувати 22 січня "ланцюг єдності" зберігається і сьогодні.

До Дня Соборності Український інститут національної пам’яті створив інформаційний відеоролик «Разом з власної волі з 1919 року».

ДАП. Пам`ятаємо. Кіборги вистояли, не встояв бетон.


Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine


16 січня - Всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту - "#Кіборги_вистояли, не встояв бетон."

242 дні мужності та незламності, 242 дні героїчної оборони Донецького аеропорту. #ДАП. #Пам`ятаємо!

День пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників ДАПу назвали «#Кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.

Пам’яті «Кіборгів» Донецького аеропорту присвячується...

Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні: з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та російським бойовикам-терористам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

Бої за Донецький аеропорт почались 26 травня 2014 року, коли російськко-кремлівські терористи та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські військові, завдяки скоординованим діям підрозділів Командування Повітряних Сил ЗСУ / Air Force Command of UA Armed Forces, Командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, Сухопутні війська ЗС України, Командування Сил спеціальних операцій ЗС України, завдали удар по позиціях російських терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація російською федерацією міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби цинічного кремлівського ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. Кремлівські терористи збройних сил російської федерації, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх.


6 грудня - День Збройних сил України

Сьогодні, 6 грудня, українці відзначають важливе державне свято – День Збройних сил України. Воно було встановлене постановою Верховної Ради України в 1993 році.

На ЗСУ, як відомо, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Військо забезпечує стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного та підводного простору держави.

Офіційно вважається, що волонтерський рух у світі бере початок у 20-х роках XX століття.

Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (саме такою є його офіційна назва) встановлений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства.

Волонтер у перекладі з англійської мови означає «добровільний помічник».

Це люди, які цілком безоплатно працюють там, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках літніх людей. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році під Страсбургом був реалізований перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані ферми в районі, де точилися найзапекліші бої. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом.

У 1987 році у світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початку ХХІ ст. – понад 100 мільйонів.

Роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014-й – саме Революція Гідності дала поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух. Військові дії на сході країни, тисячі поранених, мільйони біженців, відсутність налагодженої інфраструктури в армії – все це лягло на плечі українських волонтерів. Вони добровольцями йшли на фронт, збирали по світу гроші й везли на передову все, що могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров для поранених, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори.

Україна — єдина країна у світі, де цей день переходить у День збройних сил, який відзначається 6 грудня. Волонтерський рух у нашій країні став популярним, починаючи з Революції гідності і російської окупації.

Волонтерський рух залишається міцним фундаментом сталого розвитку громадянського суспільства, зазначив Президент Володимир Зеленський.

Вітання глави держави розміщено на його сайті.

«Сприяння українській армії, підтримка шпиталів і лікарень, допомога переселенцям з Криму та із зони бойових дій на Сході нашої країни, пандемія COVID-19, страшні повені на Прикарпатті чи жахливі пожежі на Луганщині - ви одразу першими були там, де на вас з нетерпінням чекали», - відзначив Зеленський.

Він упевнений, що «становлення волонтерства в нашій країні – це передусім соціальна підтримка наших співвітчизників, якої сьогодні потребують й самі волонтери».

День пам'яті жертв Голодоморів щорічно припадає в Україні на четверту суботу листопада. Українці в цей день згадують жертв Голодоморів ХХ століття.

Дату заснували згідно з указом президента України Леоніда Кучми 26 листопада 1998 як День пам'яті жертв голодоморів. Пізніше він отримав назву День пам'яті жертв голодоморів і політичних репресій, а 21 травня 2007 року президент Віктор Ющенко повернув колишню назву - День пам'яті жертв голодоморів.

У ХХ столітті Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років.

Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів найбільшого Голодомору 1932-1933 років. За різними оцінками, тоді загинули близько 4,5 мільйонів українців.

У церквах сьогодні проводяться поминальні богослужіння.

А о 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, під час якої українці запалять свічки біля Меморіалу і на підвіконнях своїх будинків.

Акція «Запали свічку!» проходить в Україні з 2005 року. Заснувати традицію запропонував відомий історик і дослідник Голодомору Джеймс Мейс.

Також по всій Україні будуть приспущені державні прапори. Обмежено проведення заходів розважального характеру. До тото ж, цього року через пандемію коронавірусу більшість інформаційних заходів пройдуть в режимі онлайн.

Рада в 2006 році офіційно визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу. Геноцидом Голодомор крім України також визнали ще 17 країн.


День Гідності та Свободи

День Гі́дності та Свобо́ди або День Гі́дности та Свобо́ди свято в Україні, що святкується щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Є наступником свята Дня Свободи, що святкувалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005—2011 роках, поки не було скасоване указом президента Віктора Януковича. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День гідності та свободи.

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

17 листопада

Міжнародний день студента: історія

Студентське свято бере свій початок з жовтня 1939 року – початок Другої світової війни у Європі, німецька окупація, людські жертви, розстріли та бої.

У цих умовах Чехословаччина, вже окупована німецькими військами (як і вся Європа), 28 жовтня мала відзначити 21-у річницю створення Чехословацької республіки.

Того дня празькі студенти та викладачі організували мирну ходу на честь святкування становлення своєї держави. Проте німецьке командування, котре на той час вже захопило Чехословаччину, не схотіло давати людям можливість збиратися разом у великі групи, тож було вирішено розігнати масову демонстрацію. У процесі вуличних сутичок між чехами та німцями був розстріляний – спеціально чи випадково – студент медичного факультету Ян Оплєтал. Саме йому і судилося стати символом боротьби студентства за свою свободу.

Яна Оплєтала ховали 15 листопада. Ані друзі, ані родичі не могли припустити, що церемонія стане такою людною. Сотні людей прийшли провести студента в останню путь. Поступово похоронна хода стала нагадувати своєрідну акцію протесту. Того дня десятки демонстрантів були арештовані німцями, що стало початком гонінням студентства.

За два дні почалися масові погроми студентів, а усі без виключення чеські вищі навчальні заклади були закриті аж до кінця війни. 17 листопада німецькі військові почали арештовувати студентів – прямо у кімнатах їхніх гуртожитків заарештували 1200 осіб. Їх згодом відправили до концтабору Заксенхаузен, а дев'ятьох з них стратили у в'язницях Праги.

Ці криваві події стали темню сторінкою в історії Чехословаччини, проте ознаменували собою зародження такого дня як Дня студента. Річ у тім, що на знак вшанування пам’яті загиблих студентів на Всесвітньому конгресі студентів дату 17 листопада було проголошено Міжнародним днем студента.


Синьо-жовтий прапор затверджено Державним 28.02.1992.pdf